Травма покинутості: як дитячі переживання впливають на доросле життя і як з цим боротися

Деякі люди навіть у дорослому віці бояться залишатися одні, бо вважають себе покинутими і нікому не потрібними. Виникають подібні відчуття частіше за все із-за травми, яка виникла в дитинстві. Адже основи побудови взаємин з оточуючими людьми і з світом у цілому формується саме в перші роки життя.

• У разі, коли батьки не могли забезпечити малюка психологічними базовими потребами, такими як прийняття і безпека, любов і турбота, може виникати травма покинутості у дітей.
• Така ж проблема властива тим, дото рано втратив батька або ж двох, що особливо важко.

При цьому самооцінка значно знижується. Дитина просто не знає виходу, як можливо впоратися з такими втратами.

Травма покинутості виникає в тому випадку, коли поруч не виявляється людини, який може вчасно протягнути руку допомоги і підставити для підтримки плече.

• Також тривалий час дитини може переслідувати відчуття покинутості у ситуації, коли він був відданий бабусям і дідусям на виховання без пояснення обставин.
• Крім цього, провокувати подібну проблему може і неуважність предків до малюка: з чадом можуть грати, але при цьому постійно кудись відволікатися або ж базікати з друзями по телефону.

Така постановка може спровокувати розвиток зниженої самооцінки та відчуття покинутості. Адже впевнено не зможе відчути себе людина, яка не знає, як бути коханою і понятим.

Психологи запевняють, що подібний розвиток подій може призводити в подальшому до напруженим і поганим відносин з партнером. Адже кинутий постійно буде намагатися бути поруч, займаючи весь вільний час коханого. А таке не всім сподобається. Часто така травма зовсім не усвідомлюється, так як з нею «хворий» проводить більшу частину свого свідомого життя. Але в такому випадку необхідна терапія. І в першу чергу, проблему потрібно точно усвідомити.

Іноді може здаватися, що вже все чудово. Але повноцінно будуть заважати жити знову виникли непередбачені обставини і нові страхи. Самому побачити подібну неприємність вельми складно, а вже тим більше проблематично це зв’язати в раннім дитячим віком. Але фахівці запевняють, що вилікувати неприємність все ж можна. Але потрібно на це тривалий час. Але поступово потрібно вчитися приймати і любити себе таким, який є.

Такий тип травми часто формує у людини невпевненість у своїх силах і почуття власної неповноцінності. Дитина, яка пережила травму покинутості, може вирости з постійним страхом, що її знову покинуть. Це призводить до складностей у побудові здорових міжособистісних стосунків у дорослому віці. Людина може постійно потребувати підтверджень любові та підтримки, що в свою чергу може викликати напругу у відносинах з партнерами, друзями чи колегами. Зазвичай такі люди дуже чутливі до критики і відмов, що може вплинути на їхнє професійне життя. Вони можуть уникати нових можливостей і викликів, боячись невдачі або критики. Низька самооцінка і страх покинутості можуть також впливати на їхню здатність ефективно спілкуватися і відстоювати свої права та інтереси. Фахівці стверджують, що важливо працювати над підвищенням самооцінки і навчитися визнавати свої емоції. Психотерапія є ефективним методом лікування травми покинутості. Вона допомагає пацієнтам розібратися у своїх почуттях, навчитися здоровим способам взаємодії з іншими людьми і побудувати міцніші стосунки.

Одним з ключових аспектів лікування є створення почуття безпеки і стабільності. Людина повинна відчувати, що її підтримують і що вона важлива для інших. Це може включати роботу над розвитком позитивного самосприйняття, вмінням справлятися зі стресом і встановленням здорових меж у відносинах. Ще одним важливим аспектом є навчання навичкам емоційної регуляції. Людина, яка пережила травму покинутості, повинна навчитися розпізнавати і управляти своїми емоціями, особливо страхом і тривогою. Це допоможе їй стати більш стійкою і впевненою у своїх силах. Таким чином, травма покинутості — це серйозне емоційне переживання, яке може впливати на все життя людини. Але з правильним підходом і підтримкою можливе повне відновлення і побудова щасливого, здорового життя. Головне — вчасно звернутися за допомогою і не боятися працювати над собою.